Соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей

Зміст правової позиції, висновку

Посилання на рішення Верховного Суду в ЄДРСР

• Військовослужбовці, які проходили СТРОКОВУ військову службу, мають право на виплату допомоги якщо інвалідність їм встановлена не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби. Це правило стосується лише тих осіб, яким інвалідність встановлена у період з 01.01.2007 до 01.01.2014. 
Ця правова позиція не стосується до осіб, які: 
- проходять службу за контрактом;
- інвалідність встановлена в інший період, ніж з 01.01.2007 до 01.01.2014.

  Постанова від 26 червня 2018 року у справі №750/5074/17

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74992487

• Предметом оскарження є неправомірність відмови органів Пенсійного фонду України щодо віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку до складу грошового забезпечення, на підставі якого здійснюється перерахунок раніше призначеної пенсії.

  Матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

  Відповідні суми враховуються при обчисленні (перерахунку) пенсії, якщо з них були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний соціальний внесок).

  Постанова від 20 лютого 2018 року у справі № 286/2987/16-а

• Предметом спору є визнання неправомірними дій Міноборони та обласного військового комісаріату щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду IIІ групи та зобов’язання нарахувати та виплатити її.

  Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги Міноборони та залишив в силі рішення на користь Особи. При цьому Верховний Суд зазначив, що документ, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) обов'язково подається уповноваженому органу військовослужбовцем, незалежно від інших, передбачених законодавством документів, зокрема і від довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності та постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання. Такий документ не обов'язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути прийняті інші достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва).

  У даному випадку, суди задовольняючи позов частково вказали, що подані позивачем документи не є визначальними та достатніми для встановлення наведених обставин.

  Позивач не мав документів щодо обставин поранення, а військовий квиток містив запис, засвідчений гербовою печаткою, про те, що позивач не має поранень та контузій.

  Постанова від 05 жовтня 2018 року у справі № 265/7930/16-а

http://reyestr.court.gov.ua/Review/76941187