Зміст правової позиції, висновку
|
Посилання на рішення Верховного Суду в ЄДРСР
|
-
Спір за позовом Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені з підприємства за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів (у зв’язку з відсутністю в штаті відповідача необхідної кількості працевлаштованих інвалідів).
Починаючи з липня 2013 року роботодавець, який одноразово подав до центру зайнятості звітність (форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)») про наявність вакансії для працевлаштування інвалідів у строк не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття такої вакансії та не відмовив безпідставно у працевлаштуванні інвалідів, вважається таким, який вжив залежні від нього передбачені законодавством заходи для недопущення господарського правопорушення.
Постанова від 26 червня 2018 року у справі №806/1368/17
|
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74992116 |
-
Обов'язок підприємства зі створення робочих місць для людей з інвалідністю не супроводжується його обов'язком займатися пошуком людей з інвалідністю для працевлаштування, оскільки у діях відповідача відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості людей з інвалідністю для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження відповідача людей з інвалідністю, які бажають працевлаштуватися.
Суб'єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
Постанова від 21 серпня 2018 року у справі № 817/650/17
|
http://reyestr.court.gov.ua/Review/76033528 |
- Положення підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПКУ, якими передбачено відрахування з пенсії інвалідів війни податку на дохід з фізичних осіб в розмірі 15% щомісячно та військового збору в розмірі 1,5% щомісячно, в період з 01 січня по 31 серпня 2015 року, не відповідають статтям 3, 8, 22 Конституції України, статтям 2, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», тому не підлягають застосуванню в частині що стосується інвалідів війни.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПКУ, визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Постанова від 27 березня 2018 р. у справі №752/7724/15-а
|
http://reyestr.court.gov.ua/Review/73042773 |
-
У випадку ліквідації або реорганізації державної установи, під час якої працівника переведено до іншої державної установи (правонаступника), пункт 25 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабміну від 26.09.2011р. №1266 необхідно застосовувати з урахуванням того, що розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата для нарахування особі допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, визначається за 12 календарних місяців за її останнім основним місцем роботи, яким є не лише установа, до якої переведено працівника, але й та установа, в якій вона працювала до ліквідації (реорганізації).
Постанова від 31 січня 2018 р. у справі №382/603/17
|
http://reyestr.court.gov.ua/Review/71938705
|
-
Для реалізації права на звернення до суду із позовними вимогами про нарахування і виплату пенсії за віком слід застосовувати 6-ти місячний строк, визначений КАС. Пенсія являється щомісячним періодичним платежем, тому позивач мав знати про факт отримання чи неотримання своєї пенсії за віком у періоди коли така пенсія підлягала йому для нарахування та виплати.
Постанова від 21 лютого 2018 року у справі №346/3696/17
|
http://reyestr.court.gov.ua/Review/72363376 |
-
Особи, які працювали на посадах фармацевтів в аптечних кіосках, належних ФОП, за умови здійснення такої діяльності на основі ліцензій на провадження роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від отримання цим аптечним закладом акредитаційних сертифікатів, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».
На працівника аптечного закладу не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення акредитації відповідного закладу охорони здоров'я, оскільки контроль за додержанням аптечними закладами правил здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами, у тому числі в питаннях проходження акредитації, покладався чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством на відповідні повноважні державні контролюючі органи.
Постанова від 29 серпня 2018 року у справі № 492/446/15-а
|
http://reyestr.court.gov.ua/Review/76596910 |
-
Зразкова справа про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі.
Велика Палата Верховного Суду розглянула апеляційну скаргу Пенсійного фонду і залишила в силі рішення Касаційного адміністративного суду у складі ВС. Цим рішенням розпорядження Пенсійного фонду про припинення виплати позивачу пенсії до з’ясування визнано протиправним та скасовано. Також відповідно до рішення суду відповідач зобов’язаний відновити виплату позивачу призначеної за віком пенсії з дати припинення виплати.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій Пенсійного фонду щодо припинення виплати призначеної пенсії за віком та зобов’язання відповідача відновити виплату призначеної пенсії є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
Позовна вимога про визнання неправомірними дій Пенсійного фонду щодо припинення з 1 квітня 2017 року виплати призначеної за віком пенсії внутрішньо переміщеній особі охоплюється визнанням протиправним і скасуванням розпорядження Пенсійного фонду про припинення позивачу виплати пенсії до з’ясування.
Постанова від 04 вересня 2018 року у справі № 805/402/18
|
http://reyestr.court.gov.ua/Review/76945461
|
-
Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Такого висновку дійшов Верховний Суд, розглянувши в касаційному порядку позов до управління праці та соціального захисту населення про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини, про зобов’язання призначити та виплатити таку допомогу.
Постанова від 2 жовтня 2018 року у справі № 495/3711/17.
Така позиція висловлена Верховним Судом і в раніше прийнятій постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 591/610/16-а.
|
http://reyestr.court.gov.ua/Review/76884600
|
-
За змістом статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Відповідно до ч. 10 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виходу позивача на пенсію) державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Згідно з пп. 3.6 п. 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам) не належить до фонду оплати праці.
За таких обставин, коли грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків, відноситься до разових платежів, її виплата зумовлена фактом звільнення, та не входить до фонду оплати праці, то така допомога не підлягає і врахуванню в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Постанова від 05 липня 2018 року у справі № 522/25569/16-а
|
http://reyestr.court.gov.ua/Review/75148926
|
|
|