Зміст правової позиції, висновку

Посилання на рішення Верховного Суду в ЄДРСР

• У цій справі оскаржується рішення сілької ради у частині виділення Третій особі у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Предмет спору в цій справі безпосередньо пов'язаний із реалізацією права власності (користування) на земельну ділянку. Між позивачем, сільською радою та третьою особою існує спір про право цивільне, тобто спір щодо правомірності користування та володіння земельною ділянкою.

  Оскільки підставою оскарження рішення сільської ради є доводи позивача про те, що цим рішенням порушується його право власності на частину земельної ділянки  - спір не має публічно-правового характеру.

  Постанова від 14 березня 2018 року Справа № 363/2449/14-а

  http://reyestr.court.gov.ua/Review/72850795

• У цій справі оскаржується рішення сільської ради щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в частині відмови Позивачу у відведенні такої  у зв'язку із тим, що дана земельна ділянка відводиться іншій особі (у даній справі виникла ситуація, за якої на одну й ту саму земельну ділянку претендують дві особи). 

  Вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

  Чинним законодавством не передбачено право сільської ради відступати від положень ст.118 Земельного кодексу України, в тому числі не передбачено й прийняття  радою рішення про відмову у задоволенні вимоги, порушеної в заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв'язку з відведенням земельної ділянки іншій особі. 

  Більш того, законодавством не визначено такого стану земельної ділянки як її перебування у стані «відведення».

  Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

  Постанова від 27 лютого 2018 року справа №545/808/17

 http://reyestr.court.gov.ua/Review/72532460

• Ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно.

  Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова відповідного органу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку. Звертаючись до суду з позовом зобов'язати ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, позивач намагався усунути перешкоду у реалізації його прав, якої у дійсності немає.

  Постанова 14 березня 2018 року справа №804/3703/16

• Предметом позову є оскарження рішення сільської ради про відмову в затвердженні розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

  Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду). А відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

  Під час прийняття оспорюваного рішення відповідач як суб'єкт владних повноважень здійснював владні управлінські функції, а тому цей спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

  Постанова від 21 березня 2018 року Справа № 536/233/16-ц

• Предметом спору є рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду особі, яка, на думку позивача, набула таке право оренди неправомірно, оскільки спірна земельна ділянка перебуває в оренді позивача внаслідок поновлення дії договору оренди. Позивач після закінчення договору продовжує користуватися земельною ділянкою, та за дотримання умов, передбачених ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір оренди земельної ділянки між ним та органом місцевого самоврядування вважається поновленим на той самий строк. В той же час рішенням ради, що оскаржується, визначена земельна ділянка була передана в оренду іншій особі.

  Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість - притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб'єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.

  Постанова від 04 квітня 2018 року справа № 539/1957/16-а

• Приймаючи рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або приймаючи мотивоване рішення про відмову, суб'єкт владних повноважень має керуватися чітким визначенням однієї з підстав, передбачених ст. 118 Земельного кодексу. 

  Відмова ГУ Держгеокадастру у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на підставі того, що така земельна ділянка не входить до переліку земель, сформованого відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, є неправомірною та такою, що не відповідає статті 118 Земельного кодексу.

  Постанова від 24 квітня 2018 року справа №814/1961/17

• Відмова ГУ Держгеокадастру у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка викладена у формі листа, є протиправною та не відповідає статті 118 Земельного кодексу.

  Нормами права не закріплено за суб'єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

  Постанова від 24 квітня 2018 року справа №802/1534/17-а, від 15 травня 2018 року справа № 820/4436/17

  http://reyestr.court.gov.ua/Review/73634631 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74007849 

• Предметом спору є рішення міської ради, яким відкладено розгляд заяви Позивача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж його земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у приватну власність земельної ділянки .

  Відкладення розгляду заяви поза межами визначеного статтею 118 Земельного кодексу строку, тим більше без зазначення будь-яких строків такого відкладення, чинним законодавством не передбачено і створює ситуацію невизначеності щодо вирішення даного питання, а тому відповідне рішення міськради є протиправним.

  Постанова від 24 квітня 2018 року справа №459/1629/15-а

• Предметом спору є рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду юридичній особі, яка, на думку позивача, набула таке право оренди неправомірно, оскільки юридична особа, користуючись спірною земельною ділянкою на умовах оренди, порушує його право на безоплатне отримання у власність частини цієї земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва (ч. 6 ст. 118 ЗК).

  У цьому спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а отже, суб'єкт владних повноважень - орган місцевого самоврядування - владних управлінських функцій не здійснював.

  Спір має вирішуватись в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а також визнання недійсним договору оренди, укладеного на підставі такого незаконного рішення.

  Постанова від 25 квітня 2018 року Справа № 552/9255/15-а

• Предметом спору  є ухвала міськради «Про затвердження нормативно-грошової оцінки земель...», яка є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийнята уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінює норми права, скасовує інший правовий акт, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки ухвала лише визначає коло суб'єктів, на які поширюється її дія, однак жодним чином не персоніфікує їх) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.  Цей спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

  Постанова від 08 травня 2018 року справа № 461/8220/13-а

• Спір щодо оскарження наказу Головного управління Держземагенства про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства - є публічно-правовим, оскліьки в цих правовідносинах відповідач вчиняє повноваження з реалізації владних управлінських функцій.

  Постанова від 25 травня 2018 року справа № 822/238/15

• У правовідносинах, пов'язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.

  Слід також звернути увагу на те, що за змістом статті 271, пункту 286.2 статті 286, статей 288, 289 Податкового кодексу України на платника плати за землю покладено обов'язок подання податковому органу витягу про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислення суми згаданої плати саме з визначеного у витязі розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Наведеними нормами у залежність від розміру цієї оцінки поставлено й мінімальний та максимальний розмір орендної плати.

  Отже, оформлюваний органом Держгеокадастру витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у якому визначено конкретний розмір такої оцінки, безпосередньо пов'язаний з колом прав та обов'язків користувача відповідної земельної ділянки. Таким чином, оскарження витягу управління Держгеокадастру має здійснюватися в порядку адмінсудочинства.



  Постанова від 20 червня 2018 року у справі  № 823/902/17

• Рішення Міськради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки та про затвердження порядку землеустрою щодо відводу земельної ділянки є формою волевиявлення орендодавця щодо зміни в майбутньому правовідносин сторін, які відповідно до закону врегульовані відповідним договором оренди земельної ділянки.

  Ці рішення не мають самостійного характеру та були реалізовані лише шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, а тому спір не має публічно-правового характеру.



  Постанова від 13 червня 2018 року у справі № 265/2828/17