flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Школа судової журналістики: використання практики ЄСПЛ у журналістській діяльності

13 червня 2018, 17:50

Разом з Іллею Бутом, головним редактором інформаційно-юридичного сайту «Я і Закон», учасники Школи судової журналістики обговорили використання практики Європейського суду з прав людини у журналістській діяльності.

Свою лекцію Ілля розпочав із пояснення правових засад використання практики ЄСПЛ  в Україні. Адже майбутні журналісти мають розуміти, чому використовуються рішення суду, який не входить до національної системи судоустрою. Наступним етапом стало ознайомлення з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки її положення мають пріоритетне значення порівняно з правовими актами України.

Обговорюючи права, гарантовані Конвенцією та Протоколами до неї, студенти дізналися, що абсолютні права людини у тексті супроводжуються словом «заборона»:  заборона смертної кари, заборона катування, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження або покарання людини; заборона рабства і примусової праці.

Основними саме у журналістській діяльності є право на повагу до приватного життя (на повагу до особистого і сімейного життя, на недоторканність житла, на недоторканність кореспонденції – ст. 8 Конвенції); право на свободу думки, совісті і релігії (ст. 9 Конвенції); право на свободу слова, свободу вираження поглядів та інформації (ст. 10 Конвенції).

Ілля Бут проаналізував кожне із зазначених прав на основі витягів із Конвенції, супроводжуючи прикладами реальних судових справ. Також озвучив принципи тлумачення Європейським судом з прав людини положень Конвенції та Протоколів до неї.

Попередньо обговоривши різницю між фактом і оціночним судженням, студенти на практичній частині мали вигадати фразу й оформити її як факт і як оціночне судження. Поняття відрізняються на лінгвістичному рівні: в оціночному судженні використовуються засоби мовної виразності, тропи. Порівнюючи з рішеннями національних судів, ЄСПЛ підходить до розмежування цих понять простіше, «розмито» їх визначає. Однією з причин є багатомовність Європи.

На завершення лекції Ілля Бут розповів про межі допустимої критики та поняття приватного життя відповідно до Конвенції, а також про захист прав та мережу Інтернет. До речі, у публічних людей межі приватного життя вужчі через значний громадський інтерес до них.

Дякуємо Іллі Буту за те, що погодився стати нашим лектором. Інформація, яку отримали наші студенти, стане їм у нагоді під час здійснення своєї журналістської діяльності.      

ПРЕС-СЛУЖБА Київського ААС